С днём рождения вас, (Акростих)
Дорогие наши родители!
Н ачало жизни-память детства
И в зрелость дни те привела,
К огда суровость,без кокетства,
О собый штрих свой привнесла.
Л юбовь до школьного ученья
А лтарь Христа остановил
И десять лет тюрьмы,мученья
Р оман-отец твой,получил.
О собой ссылкой с мест родимых
М естком семью всю «наградил»,
А Гитлер,с войском одержимых,
Н арод «колючкой» оградил;
О традой в Бухенвальде стало,
В те,юных, восемнадцать лет,
И меть роман-любви начало,
Ч то и теперь конца ей нет.
И всё осилила ПОБЕДА!
М аразм и Ленина мечту;
А д тех мучений,что изведал
Р од христиан,служа Христу.
И верность Богу и служенью
Я вляли вы во все года,
С тремясь к души и духа пенью,
Е леем были всем,всегда.
М учений в жизни вам хватало,-
Ё кнет сердце,да смирится,
Н оровить лишь больше стало
О тдохнуть и ввысь стремиться.
В нуки,правнуки и дети
Н е забудут труд ваш в Боге,
А ценней всего на свете-
Л ик Христа, в земной дороге,
И стинно в вас отразился!
С то вам лет прожить желаем!
Ю ный дух пусть веселится.
К ончив путь,мы твёрдо знаем,
И на небе жизнь продлится!
Вячеслав Радион,
Everett, WA,USA
С Тобой Господь способно сердце
Земными днями дорожить,
Ведь Ты послал душе усердье
Хоть чем-то людям послужить... e-mail автора:radvyach@yahoo.com
Прочитано 6347 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 4
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
