Валентина Велькер,
Deutschland
Мне 61 год,замужем.Живу в Германии.С 1990 года верующая в Господа Иисуса Христа.
Имею 2 взрослых детей и 4 внучки.Стихи пишу давно. Люблю Иисуса,мою семью,природу,людей. Хочу чтобы все спаслись и вечно жили.
Прочитано 7596 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 3,67
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Мне всёравно, там снег иль мерзость суеты,
Мне только лишь попасть на первую страничку!
Четыре строчки рифм, а в смысле пустоты,-
Авось и не поставят люди единичку. Комментарий автора: Но если Вы"люди" не можете понять чувства другой души, то я сожалею и представляю, сколько четверостиший Вы напишите бездушевных, расчитывая на высшую оценку.
sergey
2010-01-17 00:45:56
good Комментарий автора: Спасибо!
Дина Маяцкая
2013-11-08 04:03:32
А смысл стиха ведь хороший...у меня и песня есть на эту тему.
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
