"Я свяжу тебе жизнь Из веселой меланжевой пряжи
Я свяжу тебе жизнь И потом от души подарю
Где я нитки беру? Никому, никогда не признаюсь
Чтоб связать тебе жизнь, я тайком распускаю… свою"...
***
Ты весной родилась синеглазым подснежником нежным.
Как принцессу из сказки, баюкала куклу свою...
Мир от счастья казался огромным, святым и безбрежным...
Колыбельная песня с одним вечным словом - "Люблю"...
И с тех пор моё сердце живёт материнской любовью.
Нет в нём места для зла или глупых, нелепых обид.
Нас связала Любовь пуповиной своею и кровью.
Мы, как звёзды на небе, своих не меняем орбит!
Прочитано 6575 раз. Голосов 4. Средняя оценка: 4,75
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Чудное стихотворение о материнской любви, искреннее, душевное. А вот эпиграф "Я свяжу тебе жизнь", по моему здесь ни к чему. Стихотворение само по себе самодостаточное. Да и по словам В.Беляевой не о материнской любви эти строки. Удачи Вам, Анна!!! Комментарий автора: Именно эти строки меня вдохновили, поэтому я и привела их, а вот, кто автор, не знала, просто однажды попали случайно на глаза... спасибо, Наталья.
ANONIM
2014-04-01 17:48:52
СУПЕР Но во втором стихе последние две строчки не очень
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
