Кого-то страдание к Богу приблизит.
Кого-то страдание прочь оттолкнёт…
И кто-то Христа в своём сердце унизит.
Непросто чрез боль продвигаться вперёд.
Непросто сидеть в инвалидной коляске,
Когда ты не знаешь ответ на вопрос.
Когда всё закрашено чёрною краской…
Но вновь в это сердце стучится Христос.
А сердце закрыто обидой и болью.
А сердце закрыто и ноет в груди.
И если к нему прикоснёшься с любовью –
Отпрянет оно и попросит: «Уйди!»
«Зачем я страдаю? Где Бог милосердный?
А если Он есть – Он неправ и жесток!» –
Такие слова говоришь ты не первый.
Я слышала часто: «Ну где же твой Бог?!»
«Зачем я страдаю?» – мучительно слышать.
Мучительно-сложно слова подбирать.
И все рассужденья о воле всевышней
Здесь не помогают. Уж лучше молчать.
Зачем задаются такие вопросы?
Что хочет услышать страдалец в ответ?
Библейские строки? Сочувствие просто?
Иль хочет к здоровью и счастью билет?
«Зачем я страдаю?» Порой без ответа
Господь оставляет подобный вопрос.
Но если к Нему всё страдание это
Ты сам принесёшь, захлебнувшись от слёз,
Пронзённые Руки обнимут так сильно!
И в чистых чертах неземного Лица
Увидишь не образ с красивой картины,
А боль от гвоздей и колючек венца.
И сердца коснётся та мудрость святая,
И радость покоя нахлынет волной,
И вместо вопроса: «Зачем я страдаю?»
Ты скажешь: «Иисус, оставайся со мной…»
Светлана Теребилина,
Гусь-Хрустальный, Россия
Я благодарна Господу, что Он нашёл меня, изменил моё сердце и позволил совершать этот скромный труд для Его дорогих детей.
Спасибо читателям за молитвенную поддержку, в которой я каждый день нуждаюсь. О сборниках моих стихов вы можете написать мне письмо.
Да будет прославлено Имя Иисуса Христа в нашей жизни! e-mail автора:p.terebilin@mail.ru
Прочитано 3148 раз. Голосов 4. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Глубоко и очень нужно! А сколько, действительно, таких израненных болью и обидами сердец, что, наверно, только Господь их и откроет!!! И дай Бог, чтобы каждое из них было исцелено и наполнено радостью и любовью!!! Благословений Вам Господних!!!
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
